Історична довідка

Новопсковщина - прекрасний край, багатий на мальовничу природу, благодатну землю, талановитих людей, має свою історію, яка часом таємнича та спірна, але водночас велика та героїчна. Історія Новопсковського району нерозривно пов’язана з історією України.

Цього року ми відзначаємо 85-й день народження району. Ювілей – це підведення підсумків, можливість озирнутись назад, розглянути крізь призму часу своє минуле та замислитись про майбутнє.

Відлік історії нашого району як адміністративно-територіальної одиниці розпочинається навесні 5 квітня 1931 року відтоді, як було ухвалено Постанову Президії Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету України під головуванням Г. І. Петровського про створення Новопсковського району з центром в с. Новопсков.

Новоутворений район очолив перший секретар райпарткому Горшков Петро Данилович. У складних умовах відбувалося становлення району. В ході форсованої індустріалізації та насильницької суцільної колективізації відбулося одержавлення усіх форм власності, утвердження командно-адміністративних методів керівництва економікою.

Незважаючи на непросте становище на селі, завдяки працьовитим людям з прадавніми хліборобськими традиціями, які з покоління в покоління перебирали своїми руками кожну грудочку рідної землі, змогли організувати нові форми господарювання.

Першими колективними господарствами на території нашого краю стали сільгоспартіль «Комуна-гігант» (господарству, в якому працювали 378 селян, було виділено 917 гектарів орної землі), колгосп ім. Леніна (він об’єднав 562 селянських подвір’я, колгоспники опрацьовували 4350 гектарів землі) – вони працювали в межах Новопскова та прилеглих земель. В Білолуцьку в той же час почав працювати колгосп «Червона громада», який об’єднав 320 селянських господарств з трьома тисячами гектарів орної землі.

Особливо тяжким випробуванням для жителів Новопсковщини стала Друга світова війна. Відразу після вторгнення нацистських військ в Україну сотні наших земляків звернулися до військкомату з заявами про відправку на фронт, щоб стати на захист своєї землі, родини, домівки та Вітчизни від іноземного агресора.

Всього за роки війни з 42-тисячного населення району у діючу армію було призвано 14 тисяч чоловік, з яких майже кожен другий не повернувся додому. За героїзм та мужність десяти нашим землякам було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Більше тисячі жителів району були удостоєні високої державної нагороди – медалі «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.».

У роки першої повоєнної п'ятирічки на теренах Новопсковщини великого розмаху набирають відновлювальні роботи. За цей час з великими труднощами, титанічними зусиллями рядових трудівників все ж таки були реалізовані програми відновлення народного господарства.

На жаль, драматичними стали перші роки після війни. Внаслідок посухи врожайність зернових у 1946 році виявилася надзвичайно низькою. Тому колгоспи не в змозі були повернути те зерно із державної позики, що було посіяне. Важко було на селі у 1946 – 1947 роках, щоб покращити складну ситуацію були введені хлібні картки.

У середині ХХ ст. для Новопсков розпочався  новий етап розвитку. Швидкими темпами почало розвиватися сільське господарство. Зокрема, в 1955 році три господарства Новопсковського району об’єдналися в один потужний колгосп ім. Леніна із земельним фондом 7947 га. Основними сільськогосподарськими культурами, що вирощувалися на території району, були озимі та ярі зернові. Щороку близько 14 господарств району займалися вирощуванням картоплі та овочів.

В ці роки небувалого розмаху набув трудовий героїзм. Новопсковщина прославилася Героями Соціалістичної Праці: в 1958 році -  Д.П. Терник, голова колгоспу ім.  Жданова, в 1966 році -  Ю.Ф.Альошин, голова колгоспу ім. Леніна, в 1971 році - М.Г. Бабкін, механізатор  колгоспу ім. Шевченка.

У 1956 році територією Новопсковського району пролягла траса магістрального газопроводу Ставрополь-Москва. Для його будівництва у Новопскові було створено відділення Дирекції споруджуваних газопроводів. З появою цього підприємства Новопсков став  стрімко розвиватися і вже в 1957 році набув статусу селища міського типу.

Після об’єднання Новопсковського і Білолуцького районів, у середині  60-х років ХХ ст., починається період економічного зростання та стабільності. Прискорення темпів розвитку народного господарства стало безпосереднім наслідком економічної реформи 1965 p. У цей час на базі кількох новопсковських і білолуцьких колгоспів було створено два радгоспи, які повною мірою використовували новітні технології, впроваджуючи їх як у рослинництві, так і на тваринницьких фермах.  Цей період розвитку району характерізується відносною самостійністю підприємств, а робітники, інженерно-технічні працівники і службовці стали відчувати зв'язок між своїм вкладом у виробництво і заробітною платою.

Яскравими сторінками історії району 70-х років є створені в цей період: виробничо-експлуатаційна контора «Новопсковгаз», нова лікарня, пізніше – поліклініка, будівлі полового та інфекційного відділень, санаторій-профілакторій «Перлина» та Пересувна Механізована Колона №4 (ПМК-4).

Останнє десятиріччя ХХ століття для Новопсковщини можна назвати роками економічної трансформації — складного явища, в якому дуже важко виявити чіткі й недвозначні причинно-наслідкові зв’язки між окремими явищами, діями окремих економічних суб’єктів та їх наслідками. Суть соціально-економічних перетворень у цілому зводиться до того, щоб змінити існуючу економічну систему і забезпечити економічне зростання. Реформи 90-х років призвели не лише до зміни системи державного управління, до демократизації суспільного життя, але й до кризових явищ в економічній сфері. Це не могло не вплинути на життєвий рівень людей, їхній моральний стан. Та поступово труднощі й негаразди долалися. Так, за часів незалежності першим в районі Героєм України в 1999 році став  І.І. Запорожець -  голова колгоспу ім. Енгельса.

За роки земельної реформи в результаті приватизації було розпайовано 24 колективних сільгосппідприємства. На їхній базі створено 23 агроформування, 8 приватних сільських господарств, сільгоспкооператив, 49 селянських господарств та 39 інших суб’єктів господарювання. Вже тривалий час за всіма основними показниками наш район залишається в числі найкращих сільськогосподарських районів Луганщини, щороку підтверджуючи славу житниці області.

Сьогодні в районі активно діють 16 сільських громад, 1 селищна та 1 об’єднана селищна громади, на їх територіях працюють 23 сільськогосподарські підприємства та 42 фермерських господарства.

Культурне життя Новопсковщини посідає одне з центральних місць в житті району, тому що культура відіграє велику роль у формуванні та зміцненні громадського суспільства, розвитку творчих здібностей людини та впливає на всі сфери суспільної та індивідуальної життєдіяльності – праця, побут, дозвілля, мислення, спосіб життя суспільства й особистості. Культурне обслуговування населення району здійснюють 26 клубних установ, 27 бібліотек, Районний Центр культури та дозвілля, Новопсковська школа мистецтв,  Білолуцька дитяча музична школа, Новопсковський районий краєзнавчий музей.

Новопсковщина пишається досягненнями у спорті. У Новопсковській ДЮСШ функціонує 5 відділень з таких видів спорту, як волейбол, греко-римська боротьба, легка атлетика, важка атлетика, футбол, в яких організовано роботу 23 навчально-тренувальних груп, де займається 296 учнів. Команди вихованців ДЮСШ щороку посідають призові місця в обласних змаганнях з футболу, греко-римської боротьби, важкої атлетики. Цього року з 13 по 16 травня у м. Меппен – Німеччина – відбувся ХХІІІ Міжнародний турнір з футболу серед юнаків 2005-2006 років народження, де збірна команда Луганської області посіла ІІІ місце. Основний склад команди складався саме з гравців Новопсковського р-ну.

Новопсковщина – велика та дружна родина, це наші славні земляки: вчителі, інженери, лікарі, землероби, тваринники, комбайнери, механізатори, які живуть з нами та в інших місцях, але тут пройшло їх босоноге дитинство, незабутня юність.

Бережімо ж славні традиції, звичаї та свята нашого краю, примножуймо здобутки його на радість нашим дітям та онукам, бо Новопсковщина - це криниця нашого родоводу, це наша велика родина, частинка нашої України.